Ви перебуваєте: ДІАГНОСТИКА

Спеціальні проби на запліднюючу активність сперматозоонов. При нормальних клініко-лабораторних даних в обох подружжя й відсутності зачаття, тобто при наявності труднообъяснимых форм безплідності, проводяться спеціальні проби на біологічну активність сперматозоонов, до яких ставляться проба на резистентність, проба на окисно-відновну активність сперматозоонов, проба па сумісність і пенетрационную здатність

Проба на резистентність сперматозоонов. Стійкість і життєздатність сперматозоонов у несприятливих умовах характеризує їхню фізіологічну повноцінність і біологічну активність. Відомо, що в піхву є несприятливі фактори: кисле середовище, підвищене температура, мікробні агенти. Тому показник стійкості сперматозоонов до несприятливих умов відбиває їхня здатність коплодотворению.

Ми згодні з думкою С. А. Кагана (1974), що метод В. К. Милованова краще інших оцінює стійкість сперматозоонов до екстремальних умов. Уважається, що при нормозооспермии,

тобто нормальної плідності, резистентність відповідає розведенню 1 : 8000-1 : 14 000 (у середньому 1:12 000), олигозооспермии I ступені- 1 : 6000-1 : 12 000 (у середньому 1:10 000), олигозооспермии II ступені- 1 : 500-1 : 4000 (у середньому I : 2000), олигозооспермии III ступені - 1 : 500-1 : 2000 (у середньому 1 : 1000).

Проба на інтенсивність окисно-відновних процесів у сперматозоонах. Переваги заслуговує метод Н. П. Шергина, згідно з яким при нормозооспермии окисно-відновні процеси (знебарвлення метиленового синього) протікають у середньому 47 хв ( від 23 до 75 хв), при олигозооспермии: I ступені-71 хв ( від 50 до 150 хв),

II ступені-127 хв ( від 75 до 250 хв), III ступені - 202 хв ( від 75 до 360 хв).

Названі два тести для визначення резистентності й активності

окисно-відновних процесів істотно доповнюють у сумнівних випадках характеристику эякулята.