Ви перебуваєте: ДІАГНОСТИКА

Імунологічні тести. Велике теоретичне й практичне значення мають імунологічні аспекти чоловічої безплідності. Оригінальні дослідження голландських учених Rumke, Hellinga (1954, 1959) привернули велику увагу до вивчення аутоиммунизации власною спермою. Вони показали, що сперматоагглютининами можуть бути теплостійкі гамма-глобуліни й липопротеиды. Надалі ці дані були підтверджені й доповнені Bandhauer зі співавторами (1964), які виявили в плазмі сперми 8-9 антигенних фракцій, відповідальних за аутоиммунизацию елементами эякулята. Этиологическими факторами аутоиммунных процесів можуть бути цілий ряд впливів. Зокрема, зміни рн середовища в кислу сторону, гарячкові стани з високою температурою тіла, ішемія й гіпоксія яєчка, авітаміноз, що присутствующие в эякуляте лікарські, інфекційні агенти, хронічні запальні процеси в придаткові залозах

Проведені нами клініко-імунологічні дослідження хворих хронічним простатитом з функціональними порушеннями (І. Ф. Юнда й соавт., 1975, 1976, 1989) показали, що при порушенні плідності у хворих із хронічним простатитом визначаються аутоантитела до тканин передміхурової залози, яєчка й до сперматозоонам. Паралельно із цим відзначені зміни загальної реактивкости, приблизно в 20 % спостережень вона була знижена, в 35 % - нормальна й в 45 % - підвищена. Ці зміни, очевидно, є наслідками інфікування

Зі сказаного випливає, що імунологічне тло при безплідності в чоловіків досить складний і варіабельний. Визначення імунологічних змін при безплідності в чоловіків слід проводити з використанням комплексу спеціальних методів дослідження. У нашій установі із цією метою застосовуються: реакція сперматоагглютинации Франкліна - Дюкса (1964), реакція сперматоиммобилизации по Изоджима (1968), реакція пасивної гемагглютинации по А. Д. Адо, А. А. Польнеру (1963), реакція зв'язування комплементу по 50 % гемолізу по О. Е. Вязову (1967),- реакція Штефена по методу Вершигори (1971), иммуноэлектрофорез по Л. А. Зильберу й Г. А. Абелеву (1962), клітинна гіперчутливість визначається по лимфоцитотоксичности, ингибиции й міграції лейкоцитів в агарі, викликаної антигеном передміхурової залози людину по Клаусет П97П.

Імунологічні зміни, виражені в різному ступені, визначалися приблизно в 50 % хворих хронічним простатитом, що страждали порушенням плідності

Таким чином, розпізнавання безплідності в чоловіків без обліку імунологічних зрушень не дає повної вистави про генезе патоспермии.