Ви перебуваєте: ДІАГНОСТИКА

Экскреторно-Токсична безплідність часта пов'язане із захворюванням полових органів у минулому або в момент обігу. При огляді майже завжди виявляються латентні форми запальних процесів у половій системі або інших органах

В 695 обстежених нами з экскреторно-токсичною безплідністю встановлено 12 основних захворювань, що передували, що й сприяли порушенню плідності): в 550- простатит, у тому числі в 78 - локалізований простатит, в 109 - простатовезикулит, в 248 - уретропростатит, в 115 - уретропростатовезикулит, в 60 - хвороби семявыносящих шляхів, у тому числі в 21-дефферентит, в 26 - эпидидимит, в 13 - уретрит

Захворювання внутрішніх органів спостерігалися в 53 хворих, у тому числі в 19 - хронічний пієлонефрит, в 18 - хронічний проктосигмоидит, в 16 - хронічний холецистоангиохолит. Останні хворобливі стани як правило, приводили до патології внутрішніх полових органів ( передміхурової залози, яєчок, насінних пухирців).

Розглянута форма безплідності може проявлятися порушенням рухової функції снерматозоонов, збільшенням числа їх патологічних форм, зниженням їх концентрації вэякуляте.

У механізмі порушення плідності при згаданих вище попередніх захворюваннях основне значення мають 5 факторів: мікрофлора, інтоксикація, гормональна недостатність, імунологічні й біохімічні зміни

Думки про дію інфекційних агентів на сперматозооны поки суперечливі. Одні автори (Krause, Weider, 1982; Linossier і соавт., 1982, і ін.) висловлюють сумнів наявності взаємозв'язки між патоспермией і виявленням бактерій в эякуляте. Інші автори (Del Porto і соавт., 1975; Linossier і соавт., 1982) виявили иммобилизирующее дія на сперматозооны бактерії Escherichia coli і не встановили негативної дії на сперматозооны інших інфекційних агентів. Треті автори (Swenson і соавт., 1980) не виявили різниці у выдел яе-мости патогенної мікрофлори зі сперми страждаючих безплідністю чоловіків, що раніше боліли, що й не боліли запальними захворюваннями полових органів, однак in vitro установили сперматоцидное дія, що зеленить і гемолитического стрептокока, кишкової палички й протея. На підставі цих даних автори дійшли висновку, що якщо при наявності безплідності зі сперми виділяються названі види мікрофлори, те це з більшою ймовірністю свідчить про їхню роль у генезе безплідності