Ви перебуваєте: ДІАГНОСТИКА

Становлять інтерес дані Daunter і співавторів (1981) про істотну роль у розрідженні плазми сперми людину ферменту сиалилтрансферазы. Автори затверджують що провідний механізм формування згустку плазми сперми обумовлюють гликопротеиды шляхом активації, що втримується в їхньому складі названого ферменту: при відновленні іонів металів, що зв'язують сиалилтранс-феразу, остання активується й значно прискорює процес розрідження. Специфічність тесту перевірена на 30 здоровіших чоловіках, у яких досліджено 100 зразків сперми. Визначали час розрідження, активність сиалилтрансферазы, рухову активність сперматозоонов, зміст аскорбінової кислоти, дегидроаскорби- нової кислоти, глютатиона, підраховували концентрації сперматозоонов в 1 мол эякулята. Отримана висока кореляційна залежність між часом розрідження плазми сперми й змістом сиалилтрансферазы.

Зменшення в'язкості вказує на недостатній зміст в эякуляте секрету насінних пухирців, що забезпечує енергетичний потенціал сперматозоонов, що також указує на зниження плідності

Запропонований О. Л. Тиктинским, В. В. Михайличенко (1982) метод электроспермографии, що дозволяє з високою точністю визначати в'язкість і час розрідження сперми, значно підвищує діагностичну цінність названих показників